Історична подорож "Ти єдина неподільна, Україна моя вільна"

Сонце на небі і зоряна ніч солов’їна

– Моя Україна!

Мамина пісня і мамина тиха сльозина

– Моя Україна!

Батькове слово і врода небесна калини

– Моя Україна!

Слово молитви і лагідний усміх дитини

– Моя Україна!

Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України урочисто прийняла Акт проголошення України незалежною, самостійною, демократичною державою.

Будьмо гідними своїх предків, любімо рідну землю так, як заповідав великий Тарас, бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.

З нагоди цієї важливої в історії України дати завідуюча бібліотекою-філією с. Купка провела історичну подорож "Ти єдина неподільна, Україна моя вільна"

Народознавча година "Котилася писанка як дитяча пісенька"

Великодні писанки – справжнє диво:
Все так чітко, правильно й красиво.
На них диво-лебеді випливають
І квітки чарівнії розцвітають.

Кожна наша писанка – то перлина,
Бо старалась-малювала кожная дитина,
Всі писанки-мальованки барвисті,
Як дівчата-красуні в намисті.

До світлого свята Воскресіння Христового у бібліотеці-філії №30 с. Купка відбулася народознавча година «Котилася писанка як дитяча пісенька». На заході завідуюча Єлизавета Ністор ознайомила дітей з українськими великодніми святами та їх традиціями, цим самим виховала любов до традицій українського народу.

Година мужності до Дня Героїв Небесної Сотні "Вони помирали, щоб жила Україна"

У нашій пам'яті Ви назавжди лишились,
Історія одна, і Ви - її частина.
Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,
І молиться: за Вами - ненька Україна!

День Героїв Небесної Сотні — пам'ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революція гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні.
21 лютого завідуюча бібліотекою-філією с. Купка Єлизавета Ністор провела годину мужності в Купській ЗОШ "Вони помирали, щоб жила Україна". Наприкінці захуду був проведений флеш моб «Героїв не вмирають»

Година скорботи до Дня памяті Героїв Крут

Наша історія не перестає кровоточити ,як рани тих трьохсот юнаків, які 100 років тому, в січні 1918 року піднялися на захист  незалежної Української держави, протистоявши  добре озброєним більшовицьким військовим свої серця.

 31 січня відбулася година скорботи «Їх оплакують роси у лузі»  в бібліотеці-філії №30 с. Купка з учнями 10 класу Купської ЗОШ І-ІІІ ст.

"Різдвяний вертеп "Христос народився! Славімо його!" в бібліотеці-філії села Купка

7 січня на Різдво Христове в бібліотеці-філії села Купка зібралися на Різдвяний вертеп "Христос народився! Славімо його!"активні читачі бібліотеки.  На чолі з завідуючою Єлизаветою Ністор колядники привітали з Різдвом ветеранів праці, учителів та жителів села, співали колядок та бажали здоров’я, миру та злагоди сім’ям, родинам та нашій славній Україні. Як Ісусик народився У подільській білій хаті, Задзвонили зорі в хорі, Заспівали янголята. Янголятко срібнокриле У подолок взяло зорі І на землю полетіло Крізь просвітлені простори. Різдвяної ночі хай Ангел Господній Засіє щастям у вашій господі. Вашу світлицю сяйвом осяє, З неба дарунки щиро складає: Віру у серця, вічність у душу, Мудрість у скроні, статку в долоні! Смачної куті, щастя в житті! Дзвінкої коляди і ніякої біди! Христос Рождається!

Конкурс слайдових презентацій "Бібліотека - перший крок до успіху" номінація "Моє бібліотечне портфоліо"

Моє бібліотечне портфоліо с. Купка

Історична година "Чорна стрічка в історії Буковини"

       31 березня в бібліотеці-філії с. Купка відбулася історична година "Чорна стрічка в історії Буковини", присвячена 76-річниці трагічних подій в урочищі Варниця.
                                                                 Історична довідка

У березні 1941 р. в селах Глибоцького та Сторожинецького районів Чернівецької області, що розташовані вздовж річки Сірет, невідомі особи агітували мешканців йти в Румунію, заявляючи, що нібито 1 квітня буде відкритий кордон та всі бажаючі зможуть безперешкодно перейти його. Люди повірили, сформувалася колона з кількох тисяч осіб, серед яких були і молодь, і літні люди. Величезна колона рухалася з церковними хрестами та хоругвами, оскільки люди сподівалися, що у хрести стріляти не будуть. 

1 квітня колона направилася до Глибоцького райвиконкому, щоб отримати дозвіл для перетину кордону. Через гучномовці людей попереджали про те, що кордон закритий і пропускати їх через нього ніхто не буде, проте застережень ніхто не слухав. Величезна колона рухалася з церковними хрестами та хоругвами, бо по хрестах, мовляв, ніхто не стрілятиме. 

«Ура! Нехай живе король Міхай! – такими криками колона перейшла річку Сірет. На кордоні першу чергу з кулеметів та автоматів дали в повітря, а далі – по хоругвах з якими йшли біженці... Люди кинулися врозтіч по лісі. Лив сильний дощ. Я до опівночі блукав лісом, аж поки не повернувся додому», - згадує Георгій Сидоряк. Поблизу кордону їх знову намагалися зупинити, зробили кілька попереджувальних пострілів, але даремно. Не відпускали вже й людей, які просто приєднались до колони аби дізнатись, що відбувається. Першими йшли священики та діти з образами. Коли підійшли до урочища Варниця, їх зустріли військовики-прикордонники. Стріляли у всіх без розбору. Очевидці трагедії розповідають, що розстріляні тіла просто присипали землею, як це робили німці в Бабиному Яру. Й не всі були вбитими. Можна було спостерігати, як ґрунт «здіймався» од порухів ще живих людей. Однак вони так і залишились заживо похованими. 

У результаті спровокованого розстрілу загинули ні в чому не винні мирні люди, серед яких були і діти. Точну кількість жертв не встановлено досі. Ні родичів, ні близьких до того місця большевики просто не підпускали. Лишень за кілька років по тому на їхніх кістках висадили смереки. До 1991 року совєти трагедію замовчували. Дуже довго про це мовчали навіть очевидці. Тепер уже відомо, що страх перед радянською владою та сталінським режимом у ті далекі часи підштовхнув буковинців до перетину кордону. Серед тих, хто піддався на провокацію агітаторів, були і румуни, і українці. 

На місці розстрілу, що знаходиться за два кілометри від лінії сучасного україно-румунського кордону, встановили пам’ятний знак загиблим. 1 квітня щороку тут відправляють панахиду, у якій беруть участь представники Генерального консульства Румунії в Чернівцях, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, керівники румунських національно-культурних товариств, місцеві мешканці, родичі загиблих із сусідньої Румунії.

Свято 8 березня «Жінка – найпрекрасніше творіння світу»

   Весна – найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються з далеких країв птахи, квітнуть дерева, зодягаючись у зелень; гаї перегукуються голосним пташиним співом. Бринять струмки, розквітають перші квіти, зігріті теплом сонячного проміння, мрійливо співають пташки, прийшла весна, а разом з нею –   Міжнародний жіночий день. Свято найчарівнішої, наймилішої, найзагадковішої, найпрекраснішої,  доброї, ніжної, турботливої, одним словом свято жінок!

         В Купському сільському клубі спільно з бібліотекою-філією відбулося свято 8 березня «Жінка – найпрекрасніше творіння світу». У святкуванні взяли участь найкращі читачі бібліотеки, гуртківці сільського клубу та учні шкіл.

Квітніть, дорогенькі, на білому світі, як ті троянди пишні, і хай же вам сонечко сяє привітно, квіти всміхаються рясно, а роки хай будуть щасливі й прекрасні. Вас вітає сама весна.